DiaHelp

Куди колоти інсулін? Місця ін'єкцій, шприци, шприц-ручки та профілактика ущільнень

Карта місць для введення інсуліну. Як правильно робити укол шприц-ручкою, якої довжини голку обрати та що таке ліподистрофія.

Опубліковано 27 січня 2026 р. • Оновлено 8 серпня 2026 р.



Ви можете ідеально розрахувати дозу інсуліну, але якщо він не потрапить у правильний шар шкіри, результат буде непередбачуваним. Ця стаття базується на найсвіжіших рекомендаціях глобального консенсусу експертів FITTER Forward (Forum for Injection Technique and Therapy Expert Recommendations), опублікованих у 2025 році. Їхня мета — зробити ін'єкції безболісними, безпечними та максимально ефективними.

Головне правило для ін'єкції інсуліну - він має потрапити виключно у підшкірно-жирову клітковину. Саме з цього шару препарат всмоктується найбільш рівномірно та з передбачуваною швидкістю

Голки та шприц-ручки: Чим коротше, тим краще

Шприц-ручки бувають одноразовими — уже заповненими інсуліном — і багаторазовими, у які встановлюють змінний картридж. В обох випадках дозу набирають у одиницях інсуліну за допомогою селектора на ручці, а для її введення використовують змінну голку.

На упаковці голок зазначають дві основні характеристики:

  • довжина в міліметрах — визначає глибину введення;
  • товщина в G (Gauge) — що більше число G, то тонша голка. Наприклад, 32G тонша за 31G.

Є упередження, що повним людям потрібні довгі голки (8-12 мм), а худим — коротші. Але річ у тім, що товщина самої шкіри (епідермісу та дерми) у всіх дорослих людей практично однакова і становить в середньому близько 2 міліметрів. Немає значення, чи людина дуже худа, чи має зайву вагу — товщина шкірного покриву в них ідентична. Відрізняється лише кількість жиру під шкірою. Але нам не потрібно проколювати весь жировий шар наскрізь, нам достатньо просто подолати бар'єр шкіри і залишити краплю інсуліну в жировій тканині.

Саме тому голка довжиною 4 мм є золотим стандартом і рекомендована для всіх дорослих та дітей, незалежно від їхньої ваги чи віку. Довгі голки (6-8 мм) значно підвищують ризик випадкового введення інсуліну в м'яз, що призводить до больових відчуттів та ризику гіпоглікемії (інсулін з м'язу "засвоюється" швидше). Вони використовуються в окремих випадках.

Якщо 4 мм недоступні, прийнятною альтернативою є голки 5 мм. 

Товщина має значення

Тонша голка означає менший опір при проколі шкіри, а отже — менше болю. Золотим стандартом для мінімізації больових відчуттів зараз є голки 32G. 

Чи можна використовувати голку повторно?

Медичний стандарт суворий: голки призначені для одноразового використання. Повторне використання стирає спеціальне силіконове змащення, затуплює кінчик (він може навіть загинатися) і робить укол болючим. Крім того, це фактор розвитку ущільнень (ліподистрофій) під шкірою. 

Будемо чесними: голки крім того, що дорогі, ще й вимагають додаткового часу та самоконтролю, щоб кожен раз їх міняти. Мало хто змінює їх кожен раз (хоча це ідеальний сценарій). Але в економії є розумна межа:

  • 1-2 дні- це мій особистий максимум для однієї голки (хоча Ірина мене за це справедливо засуджує).

  • Якщо боляче - в смітник. Якщо відчуваєте, що голка колить при дотику до шкіри - це означає, що вона затупилась. Не мучте себе.

Інсулінові шприци: як вибрати та набрати дозу

Інсуліновий шприц використовують для набору препарату з флакона. На відміну від шприц-ручки, потрібну дозу тут необхідно відміряти за поділками на шприці.

Інсуліновий шприц зазвичай менший за звичайний, має шкалу в одиницях інсуліну та маркування концентрації — наприклад, для поширених шприців U-100 використовується оранжеве кольорове позначення (наприклад, кришечка, та / або поршень).

Інсулін концентрації U-40 (40 одиниць у 1 мл) сьогодні в Україні не використовується — стандартною концентрацією для більшості препаратів є U-100 (100 одиниць у 1 мл). Але шприци U-40 все ще можна зустріти, тому важливо завжди перевіряти їхнє маркування.

Помилка тут може бути суттєвою. Якщо набрати інсулін U-100 у шприц U-40 до позначки «10 одиниць», фактично в шприці буде 25 одиниць інсуліну — у 2,5 раза більше, ніж очікується. Це вже може призвести до небезпечної гіпоглікемії.

Тому правило просте: для інсуліну U-100 використовуйте лише шприц U-100. Не орієнтуйтеся тільки на колір ковпачка і не намагайтеся самостійно перераховувати дозу між різними шкалами.

По можливості обирайте інсуліновий шприц із короткою голкою — сучасні рекомендації віддають перевагу голкам довжиною 6 мм. Чи потрібно формувати шкірну складку та під яким кутом вводити голку, пояснюємо далі в розділі про техніку ін’єкції.

Щоб набрати інсулін із флакона:

  • Перевірте препарат. Звірте назву, концентрацію, термін придатності та вигляд інсуліну.
  • Якщо відкриваєте новий флакон, зніміть пластикову захисну пломбу, але не виймайте гумову пробку. Запишіть на флаконі дату першого використання — після відкриття інсулін має обмежений термін зберігання, який залежить від конкретного препарату та зазначений в інструкції.
  • Протріть гумову пробку спиртовою серветкою та дайте їй висохнути. Робіть це перед кожним набором інсуліну з флакона.
  • Якщо інсулін є каламутною суспензією, обережно перемішайте його так, як зазначено в інструкції. Не струшуйте флакон інтенсивно.
  • Наберіть у шприц стільки повітря, скільки одиниць інсуліну потрібно ввести, проколіть гумову пробку та впорсніть повітря у флакон.
  • Переверніть флакон разом зі шприцом і повільно наберіть потрібну дозу.
  • Якщо в шприці є бульбашки повітря, легенько постукайте по ньому, поверніть повітря у флакон і знову встановіть поршень на потрібній поділці.
  • Ще раз перевірте набрану дозу перед ін’єкцією.

Шприц і голка призначені для одноразового використання.

Не набирайте інсулін шприцом зі шприц-ручки або картриджа. Ручки можуть містити інсулін різної концентрації, тому така практика створює ризик серйозної помилки в дозуванні. Також не змішуйте два різні інсуліни в одному шприці, якщо лікар окремо не призначив таку схему й не навчив вас правильно її виконувати.

Карта тіла: Куди колоти?

Інсулін має вводитися виключно у підшкірну клітковину. 

Рекомендовані зони для ін'єкцій: 

  1. Живіт: Найпопулярніше місце. Відступайте мінімум на кілька сантиметрів від пупка.

  2. Стегна: Зовнішня верхня частина.

  3. Сідниці: Верхній зовнішній квадрат.

  4.  Руки (плечі): Найменш бажана зона для самостійних уколів, оскільки там важко зробити шкірну складку і легко потрапити в м'яз.

❌ Суворі заборони:

  • Ніколи не коліть через одяг! Ви не можете побачити витікання інсуліну чи оцінити стан шкіри.

  • Не коліть у шрами, розтяжки, родимки або ділянки із запаленням чи набряком.

  • Не вводьте інсулін одразу після того, як дістали його з холодильника. Холодний інсулін викликає біль і може мати іншу швидкість всмоктування. Дайте йому нагрітися до кімнатної температури (30-60 хвилин).

Алгоритм ідеального уколу та Правило 10 секунд

  1.  Перевірка: Завжди випускайте 1-2 одиниці інсуліну в повітря перед уколом, щоб переконатися, що голка не забита і в картриджі немає повітря.

  2.  Кут введення: Якщо ви використовуєте голку 4 мм або 5 мм, вводьте її під кутом 90 градусів (перпендикулярно до шкіри) не роблячи складки.

  3.  Пауза: Після того, як ви натиснули кнопку до упору, зачекайте приблизно 10 секунд, перш ніж виймати голку. Це мінімізує витікання інсуліну на поверхню шкіри.

Кому потрібна шкірна складка? (Таблиця)

Хоча голка 4 мм підходить більшості людей без формування складки, існують групи ризику, яким вона необхідна для запобігання потраплянню в м'яз.

ГрупаЧи потрібна складка?Коментар
Дорослі з низькою вагою (ІМТ < 19)Так

Підшкірний шар дуже тонкий. Колоти під кутом 90° у правильно зібрану складку.

Діти до 6 роківТак

Завжди використовувати голки 4 мм та колоти у складку під кутом 90°.

Вагітні жінкиЧастково

На 1-му триместрі зміни не потрібні. На 2-му та 3-му триместрах використовуйте бокові частини живота і робіть складку, якщо колете в центральну частину.

Користувачі шприців (голка 6 мм)Так

Якщо ви використовуєте класичний шприц з голкою 6 мм (найменша можлива), складка обов'язкова майже для всіх.

Як правильно робити складку: Збирайте шкіру лише двома пальцями (великим і вказівним). Не хапайте всією долонею, щоб не захопити м'яз.

Чому важливо змінювати місця ін’єкцій: ліпогіпертрофія

Ліпогіпертрофія — це патологічне розростання і ущільнення жирової тканини в місцях частих ін'єкцій. Вона є поширеною проблемою серед людей, які регулярно вводять інсулін.

Чому це небезпечно?

Введення інсуліну в таку "гулю" може зробити його всмоктування повільнішим і менш передбачуваним. Через це показники глюкози можуть сильніше коливатися, а звична доза — діяти інакше, ніж очікувалося.

Як запобігти? (Правила Ротації)

  •  Відступ: Кожен наступний укол має бути на відстані мінімум 1 см (приблизно ширина пальця) від попереднього.

  • Зміна зон: Уявіть зону (наприклад, живіт) як сітку з чотирьох квадратів. Використовуйте один квадрат протягом тижня, потім переходьте до наступного.

  • Огляд: Регулярно промацуйте зони, в які вводите інсулін. Якщо відчуваєте ущільнення — повністю припиніть колоти туди інсулін, поки тканина не відновиться.

техніка-ін'єкцій

Висновки

Правильна техніка введення допомагає отримати передбачувану дію інсуліну та уникати ущільнень. Незалежно від того, використовуєте ви шприц чи шприц-ручку, перевіряйте дозу, дотримуйтеся правильної техніки та регулярно змінюйте місця ін’єкцій.


📚 Джерела: Стаття підготовлена на основі глобального консенсусу "FITTER Forward Expert Recommendations" (Forum for Injection Technique and Therapy Expert Recommendations), опублікованого у Mayo Clinic Proceedings, 2025 р. Автори: David C. Klonoff, Lori Berard та ін.